Зменшувально-пестлива форма від іменника власної назви «Зіна» або «Зінаїда», що використовується для звертання або характеристики особи.
Категорія: З
-
зілинка
1. Зменшувально-пестлива форма від іменника “зілля”, що означає невелику рослину, траву або невелику кількість лікарських трав.
2. (у фразеологізмі) Частина виразу “ані зілинки” (також “ні зілинки”), що вживається для позначення повної відсутності чогось, зовсім нічого.
-
зілина
1. (діал.) Те саме, що зілля — рослина, трава, особливо лікарська або зібрана для певних обрядів.
2. (заст.) Часто вживається у фразеологізмі “ні зілини” (ні зілинки) — ані крихти, ані найменшої частки чогось.
-
зілаїр
1. Місто в Республіці Башкортостан (Російська Федерація), адміністративний центр Зілаїрського району, розташоване на річці Зілаїр.
2. Річка в Республіці Башкортостан (Російська Федерація), права притока річки Сакмара (басейн Уралу).
-
зіл-111
1. Марка радянського легкового автомобіля, що випускався на Запорізькому автомобільному заводі (ЗАЗ) з 1971 по 1994 рік; модернізована версія моделі ЗАЗ-966, відома також під назвою ЗАЗ-968М.
2. Розмовна назва автомобіля ЗАЗ-968М та його модифікацій, що походить від заводського індексу двигуна (МеМЗ-968) та загальної моделі.
-
зійяда
1. У давньогрецькій міфології — одна з трьох горгон, сестра Медузи та Стено, чудовисько з жіночим обличчям та зміями замість волосся, погляд якої перетворював все живе на камінь.
2. (переносно) Поганська, зла або жахлива на вигляд жінка; відьма.
-
зійтися
1. Зібратися разом, об’єднатися в одному місці або для спільної дії (про людей, групи, рідко — про тварин).
2. Зіштовхнутися, зустрітися один з одним (переважно про транспорт, предмети).
3. Збігтися, виявитися однаковими, співпасти (про думки, погляди, дані).
4. Дійти змоги, можливості, знайти час для чогось (частіше у формі безособового дієслова з інфінітивом: “не зійшлося”, “не зійдеться”).
5. Розм. Погодитися, досягнути згоди (переважно в торгівлі, домовленостях).
6. Заст. Зійти з життя, померти.
-
зійти
1. Піднятися на щось, перебувати на якійсь висоті (про небесні тіла).
2. Почати рости, прорости (про рослини).
3. З’явитися, виникнути (про думки, почуття тощо).
4. Зайняти певне становище, опинитися на чільному місці (часто у сполученні “зійти на престол”).
5. Зменшитися в об’ємі, опуститися (про тісто або пухкий матеріал).
6. Розчинитися, зникнути (про плями, забруднення).
7. Захворіти на певну хворобу, що супроводжується висипанням (застаріле, у сполученнях на кшталт “зійти віспою”).
8. Померти, покинути життя (застаріле або поетичне).
-
зізнатися
1. Відкрито повідомити про щось, що було приховано, визнати свою провину або помилку.
2. Розкрити свої почуття, переконання або наміри, особливо ті, що стосуються особистого життя.
3. (у релігійному контексті) Виповідати гріхи перед священиком у таїнстві сповіді.
-
зізнання
1. Дія за значенням дієслова зізнати(ся); добровільне повідомлення про вчинений вчинок, переважно провинний або злочинний характер.
2. Усне або письмове свідчення, заява, в якій особа визнає свою провину або повідомляє про відомі їй факти, що мають значення для розгляду справи.
3. (переносне) Відверте вираження своїх думок, почуттів, переконань; вияв внутрішнього стану.
4. (застаріле) Визнання, прийняття якоїсь істини, принципу або авторитету; сповідування.