зійтися

1. Зібратися разом, об’єднатися в одному місці або для спільної дії (про людей, групи, рідко — про тварин).

2. Зіштовхнутися, зустрітися один з одним (переважно про транспорт, предмети).

3. Збігтися, виявитися однаковими, співпасти (про думки, погляди, дані).

4. Дійти змоги, можливості, знайти час для чогось (частіше у формі безособового дієслова з інфінітивом: “не зійшлося”, “не зійдеться”).

5. Розм. Погодитися, досягнути згоди (переважно в торгівлі, домовленостях).

6. Заст. Зійти з життя, померти.

Приклади вживання

Приклад 1:
Найпершим пішов на московському налигачі полтавський полковник Мартин Пушкар, чоловік літній, який вирішив: або нині, або вже ніколи — пішов, схиливши свою дурнорогу голову проти Виговського, й скільки той не пропонував зійтися ладком, обсудити се діло, й він, Виговський, згоден провести будь-де-будь ще вибори, Пушкар рив ратицями землю, поки Виговський не пішов на нього й поки не принесли дурнорогу голову на вістрі списа. Але знайшлися інші дурнорогі: запорозькі ватаги Барабаш, Брюховецький, старий Безпалий, переяславський полковник Цицюра, ніжинський Золотаренко.
— Франко Іван, “Мойсей”

Приклад 2:
Іменований комітет мав зійтися на візвання о. В. Ільницького, щоби уконституюватися, а опісля мав обов’язок пересилати Краєво- му Виділові щодві неділі звіти, які мали бути виразом гадок і опінії більшости членів, хоть вільно було й окремим членам замістити свою відмінну гадку з відповідним мотивуванням. Щоби дати комітетові спромогу навідувати театр, постарався Краєвий Виділ для нього о одну безплатну канапу на всі вистави./ 287 “Краєвий Виділ має надію, – кінчиться дотичне письмо, – що шановні члени комітету зволять через пильне навідування, основне роздумання та щирі рапорти причинитися до цілі, яку намірив Ви- сокий Сойм, ухвалюючи таку значну субвенцію, але разом і надзір – значить – do zdrowego i niczem nieskażonego rozwoju narodowości ruskiej”*.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”

Частина мови: дієслово () |