зімкнення

1. Дія за значенням дієслова “зімкнути” — об’єднання, з’єднання частин у єдине ціле; стан за значенням дієслова “зімкнутися”.

2. (лінгв.) Спосіб утворення звуків мови, при якому органи артикуляції повністю закривають прохід для повітряної струмені; також звук, утворений таким способом (наприклад, [п], [т], [ґ]).

3. (військ.) Щільне розташування, побудова або розміщення військ, бойової техніки, кораблів тощо, що забезпечує їхню взаємодію та непроникність для противника.

4. (тех.) Елемент, деталь або пристрій, що забезпечує механічне з’єднання, стик або контакт частин механізму, електричного кола, трубопроводу тощо.

Приклади:

Відсутні