зімкнення

[zimknɛnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Техніка) –

    Дія за значенням дієслова “зімкнути” — об’єднання, з’єднання частин у єдине ціле; стан за значенням дієслова “зімкнутися”.

  2. (Лінгвістика) –

    (лінгв.) Спосіб утворення звуків мови, при якому органи артикуляції повністю закривають прохід для повітряної струмені; також звук, утворений таким способом (наприклад, [п], [т], [ґ]).

  3. (Військова справа) –

    (військ.) Щільне розташування, побудова або розміщення військ, бойової техніки, кораблів тощо, що забезпечує їхню взаємодію та непроникність для противника.

  4. (Техніка) –

    (тех.) Елемент, деталь або пристрій, що забезпечує механічне з’єднання, стик або контакт частин механізму, електричного кола, трубопроводу тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зімкнення, р. зімкнення, д. зімкненню, з. зімкнення, о. зімкненням, м. зімкненні, к. зімкнення

Більше записів