Словник Української
1. (у техніці, будівництві) Який стосується завершального етапу робіт, остаточного оформлення чи обробки поверхонь, деталей; фінішний, оздоблювальний.
2. (у граматиці) Який виражає завершеність, результативність дії; заключний (про слова, форми, конструкції).
1. Прийти до кінця, завершитися, припинитися (про процес, подію, стан).
2. Бути витраченим, вичерпатися, закінчитися (про запаси, ресурси, матеріальні предмети).
3. (розм.) Зникнути, перестати існувати.
1. Завершити якусь діяльність, роботу, процес; довести до кінця.
2. Припинити існування, функціонування чогось; ліквідувати, знищити.
3. Пройти повний курс навчання в якому-небудь навчальному закладі, здобути освіту.
1. Так, що завершено, доведено до кінця; зроблено, виконано.
2. У граматиці: про дію, що розглядається як завершена, цілісна, без урахування її внутрішньої тривалості (про вид дієслова).
1. (про твір мистецтва, наукову працю тощо) Який доведений до досконалості, ідеального стану; завершений у всіх деталях, відшліфований.
2. (про людину) Який досяг високого ступеня майстерності, досконалості у чомусь; ідеальний зразок (часто іронічно).
3. (розм.) Повністю готовий, закінчений; такий, що не потребує додаткових доробок або виправлень.
1. (про птахів) Виводитися з яйця, вилуплюватися; народжуватися на світ (у значенні про пташенят).
2. (переносно, рідко) З’являтися, виникати в результаті тривалих зусиль, старанного виховання або виношування (про ідеї, задуми, почуття).
1. (спец.) У технології виробництва цукру: обробляти (бурякову кашку, дифузійний сік) вапняним молоком для очищення від нецукрів.
2. (заст.) Дбайливо виховувати, плекати, вирощувати когось або щось; годувати, вигодовувати.
1. (рідко) Насолоджуватися смаком їжі чи напою, куштувати щось із задоволенням, повільно та з розумінням.
2. (переносно) Відчувати, переживати щось у повній мірі, отримувати глибоке задоволення від якогось враження, стану чи процесу.
1. (пряме значення) Відчути смак чогось, покуштувавши; з’ясувати на смак.
2. (переносне значення) Відчути, пережити щось повністю, на власному досвіді (частіше про неприємні почуття, страждання, труднощі).
1. (про рослину) Такий, що має викушений (обрізаний, укорочений) верхівковий пагін або стебло; зі зрізаною верхівкою.
2. (перен., розм.) Обмежений у розвитку, неповноцінний; такий, що не розкрив своїх здібностей або можливостей.