1. Завершити якусь діяльність, роботу, процес; довести до кінця.
2. Припинити існування, функціонування чогось; ліквідувати, знищити.
3. Пройти повний курс навчання в якому-небудь навчальному закладі, здобути освіту.
викінчити
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Поки я стискав йому руку, він, якось по-солдатському витягшись, сказав мені, мов командиру: «Скажіть, будьте ласкаві, щоб на мене не накидали іншого громадського діла, я хочу викінчити граматику; я вже раз писав був, так вони десь згубили в «Просвіті». Я не знав, що й відповісти, і потім, буваючи в Галичині, якось боявсь і приступитись до цього чоловіка і не сказав з ним і п’яти слів, тим паче, що мене остерігав од нього й Куліш, котрий мав з ним стосунки в 60-ті роки.
— Невідомий автор
Частина мови: дієслово () |