делікатність

Приклад 1:
А втім, я була переконана, що йому незручно в тій офіційній тозі, що йому по-справжньому добре лише на самоті, що йому таки потрібна своя «вежа зі слонової кості», хоч він обов’язково прорубав би в ній вікна і розчинив їх у світ… Унутрішня делікатність, вразливість і безперечна полохливість («Чого найбільше боявся в житті Павло Григорович, то це радянської влади», — любив повторювати Олександр Іванович Білецький), характерні для нього, поєднуючись із неминучістю визначитися у цьому жорстокому, вимогливому світі, з офіційними атрибутами посади, рангу, чину, а водночас — із незрадною, нездоланною поетичною домінантою його вдачі, всього його єства, — все це разом справляло враження якоїсь атиповости, дивоглядности, «чудернацькости». Було в ньому щось химерне й зворушливе.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”