викінчитися

[ʋɪkint͡ʃɪtɪsjɑ] Дієслово

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Прийти до кінця, завершитися, припинитися (про процес, подію, стан).

  2. (Економіка) –

    Бути витраченим, вичерпатися, закінчитися (про запаси, ресурси, матеріальні предмети).

  3. (Лінгвістика) –

    (розм.) Зникнути, перестати існувати.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я викінчуся, ти викінчишся, він викінчиться, ми викінчимося, ви викінчитеся, вони викінчаться

Більше записів