викінчитися

1. Прийти до кінця, завершитися, припинитися (про процес, подію, стан).

2. Бути витраченим, вичерпатися, закінчитися (про запаси, ресурси, матеріальні предмети).

3. (розм.) Зникнути, перестати існувати.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |