викінчувальний
[ʋɪkint͡ʃuʋɑlʲnɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Техніка) –
(у техніці, будівництві) Який стосується завершального етапу робіт, остаточного оформлення чи обробки поверхонь, деталей; фінішний, оздоблювальний.
- (Лінгвістика) –
(у граматиці) Який виражає завершеність, результативність дії; заключний (про слова, форми, конструкції).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. викінчувальний, р. викінчувального, д. викінчувальному, з. викінчувального, о. викінчувальним, м. викінчувальнім