викінчувальний

1. (у техніці, будівництві) Який стосується завершального етапу робіт, остаточного оформлення чи обробки поверхонь, деталей; фінішний, оздоблювальний.

2. (у граматиці) Який виражає завершеність, результативність дії; заключний (про слова, форми, конструкції).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |