викінчений
[ʋɪkint͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Мистецтво) –
(про твір мистецтва, наукову працю тощо) Який доведений до досконалості, ідеального стану; завершений у всіх деталях, відшліфований.
- (Лінгвістика) –
(про людину) Який досяг високого ступеня майстерності, досконалості у чомусь; ідеальний зразок (часто іронічно).
- (Техніка) –
(розм.) Повністю готовий, закінчений; такий, що не потребує додаткових доробок або виправлень.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. викінчений, р. викінченого, д. викінченому, з. викінченого, о. викінченим, м. викінченім