Значення
- (Лінгвістика) –
Так, що завершено, доведено до кінця; зроблено, виконано.
- (Лінгвістика) –
У граматиці: про дію, що розглядається як завершена, цілісна, без урахування її внутрішньої тривалості (про вид дієслова).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я викінчу, ти викінчиш, він викінчить, ми викінчимо, ви викінчите, вони викінчать