Категорія: В

  • виламатися

    1. З великими зусиллями, насильством звільнитися з чогось, вирватися з обіймів, з рук когось або з якогось примусового стану.

    2. Отримати пошкодження, тріщини, зламатися внаслідок впливу сили або навантаження (про предмети, частини конструкцій).

    3. Розмовне. Різко, несподівано вибухнути сміхом, плачем, гнівом тощо.

    4. Розмовне. Докладаючи зусиль, подолати перешкоду, пробити собі шлях, з’явитися назовні (про рослини, тіла тощо).

  • виламати

    1. Силою зламати, розламати щось, зруйнувати, пошкодити ламанням.

    2. Отримати, добути щось з чогось шляхом ламання (наприклад, виламати замок з дверей).

    3. Розм. З великими труднощами домогтися чогось, отримати щось від когось.

    4. Розм. Примусити когось зробити щось, зламати чиюсь волю, опір.

  • виламаний

    1. Який був виламаний, вирваний з місця кріплення або з’єднання; пошкоджений внаслідок ламання.

    2. (переносно) Який порушує загальноприйняті норми, правила; незвичайний, дивакуватий, ексцентричний (про поведінку, вчинки, думки тощо).

  • вилазитися

    1. (розм.) Добре виспатися, відпочити після сну, набратися сил.

    2. (перен., розм.) Довго перебуваючи десь або займаючись чимось, набриднути, наскучити; натомитися.

    3. (перен., розм.) Довго перебуваючи серед когось, засвоїти чиїсь звички, манеру поведінки (зазвичай погану).

  • вилазити

    1. Рухатися назовні з якогось обмеженого простору, зазвичай з певними зусиллями або незручністю; вибиратися звідти, де був схований, замкнений або де перебував.

    2. Виступати, показуватися з-за чогось, виходити за межі чогось (про предмети, частини тіла тощо).

    3. Підніматися кудись із зусиллям, долаючи висоту або перешкоду; видиратися.

    4. Розмовне значення: з’являтися десь, приходити кудись (часто з відтінком небажання або несподіваності).

    5. Розмовне значення: говорити щось недоречне, необдумане; вибалкувати.

    6. Розмовне значення: опинятися в неприємній, складній ситуації внаслідок власних дій; потрапляти у халепу.

  • виладнуватися

    1. (спец., заст.) Набувати ладного, вивіреного вигляду; ставати виладнованим, акуратним, упорядкованим.

    2. (перен., розм.) Налагоджуватися, ставати сприятливим, зручним, приходити до бажаного стану (про обставини, справи тощо).

  • виладнувати

    1. Ретельно, старанно ладнати, упорядковувати, приводити до належного вигляду.

    2. Розміщувати, розташовувати щось у певному порядку або за певним планом.

  • виладновуватися

    1. (про людину) Прийти до нормального стану після хвороби, виснаження, стресу; відновити сили, здоров’я, психологічну рівновагу.

    2. (про ситуацію, справи) Налагодитися, прийти до бажаного ладу, стати впорядкованими.

    3. (рідковживане) Розташуватися, влаштуватися зручним чином (часто про велику кількість людей або предметів).

  • виладновувати

    1. Наводити лад, упорядковувати, організовувати щось, приводити до належного стану.

    2. Приводити до ладу, налагоджувати роботу механізмів, приладів, техніки.

    3. Приводити до ладу, до належного функціонування процеси, системи, установи тощо.

    4. Розміщувати, розташовувати щось у певному порядку, за певною схемою.

  • виладнатися

    1. Дієслово доконаного виду, що означає: стати ладним, налагодитися; прийти в належний стан, упорядкуватися (про справи, обставини тощо).

    2. Дієслово доконаного виду, що означає: влаштуватися, знайти собі відповідне місце, становище (про людину).

    3. Дієслово доконаного виду, що означає: одягнутися гарно, охайно, пристойно; прикрасити себе одягом.