Категорія: В

  • виливатися

    1. Рідка речовина або маса виходить, витікає звідкись, переливається через край посудини.

    2. Переливаючись, набирати якоїсь форми, ставати чимось (про рідину, розплавлену масу).

    3. Перен. Проявлятися, знаходити вияв у чомусь (про почуття, емоції, стан).

    4. Розм. Виявлятися, виходити назовні, ставати очевидним.

    5. Розм. Закінчуватися, призводити до якогось результату, стану.

  • виливати

    Переливати рідину з однієї посудини в іншу або зосереджувати її в певному місці.

    Відливати з розплавленого металу, гіпсу тощо вироби, надаючи їм певної форми.

    Перен. Виражати, проявляти свої почуття, переживання, думки (зазвичай у словесній формі).

    Розм. Викликати блювання у когось; рвати.

  • виливаний

    1. (Про вироби) Такий, що виготовлений технікою лиття, відлитий із розплавленого металу, скла тощо.

    2. (Розм.) Про людину: дуже схожий на когось, наче вилитий (за зовнішністю, характером).

  • вилетітися

    1. (про птахів) Зібратися у зграю та підготуватися до відльоту в теплі краї на зимівлю.

    2. (перен., розм.) Втратити працездатність, здатність до чого-небудь через перевтому, вік або звикання; “вигоріти”.

    3. (перен., розм.) Втратити бажання, інтерес до чого-небудь через надмірне вживання, виснаження почуттів.

  • вилетіти

    1. Рухаючись повітрям, покинути якийсь простір або місце; переміститися назовні з чогось, де перебував (про птахів, комах, літальні апарати тощо).

    2. Різко, швидко вийти, вибігти, вискочити звідкись; покинути приміщення або транспортний засіб.

    3. Бути виключеним, звільненим з навчального закладу, роботи, команди тощо через невдалі результати або порушення.

    4. Раптово втратити щось, позбутися чогось (статусу, грошей, можливості); програти, зазнати невдачі (у грі, змаганні).

    5. Випасти, вискочити від різкого руху, поштовху або удару (про предмети).

    6. Вибухнути, здетонувати (про боєприпаси, піротехніку); раптово з’явитися, виникнути (про іскру, полум’я).

    7. Розм. Несподівано, різко вимовити, вигукнути щось.

  • вилежуватися

    1. Проводити тривалий час лежачи, перебуваючи в ліжку або в іншому горизонтальному положенні, часто для відпочинку, відновлення сил після хвороби або праці.

    2. Про тварин (переважно сільськогосподарських) та птахів: лежати, знаходитися в стані спокою тривалий час, часто перед народженням потомства (про тілих корів, овець тощо) або для висиджування яєць (про птицю).

    3. Про продукти харчування (наприклад, сир, вино, м’ясо), напої або інші речовини: досягати певної кондиції, набувати необхідних якостей в результаті тривалого зберігання в особливих умовах.

    4. Перен., розм. Залишатися невикористаним, невідправленим, неопублікованим тривалий час (про документи, рукописи, листи тощо).

  • вилежувати

    1. Лежачи, проводити певний час, перебуваючи в стані спокою або відпочинку, часто для відновлення сил або під час хвороби.

    2. (про птахів, наприклад, курку) Сидіти на яйцях для їх висиджування, виводити пташенят.

    3. (переносно) Довго залишатися без змін, руху або застосування; вистоюватися, дозрівати (наприклад, про вино, сир, тісто).

    4. (розмовне) Бездіяльно або ліниво проводити час, залежатися.

  • вилежатися

    1. Довго лежачи, набути потрібних властивостей, дозріти (про продукти, матеріали тощо).

    2. Провести певний час лежачи, відпочиваючи, набираючись сил.

    3. Про предмет: довго перебувати в лежачому положенні, стати зім’ятим, приляглим або, навпаки, розправитися.

    4. Перен. про ідею, думку: сформуватися, дозріти впродовж часу.

  • вилежати

    1. Пролежати певний час, перебуваючи в стані спокою, переважно для відпочинку або відновлення сил.

    2. Про продукти харчування, напої тощо: набути потрібних якостей (смаку, аромату, міцності) після тривалого зберігання в певних умовах.

    3. Про матеріали (дерево, цеглу, бетон тощо): втратити внутрішню напругу, вологість або набути необхідної кондиції після тривалого лежання, витримки.

    4. Розм. Залишатися довгий час без використання, застосування; залежатися.

  • вилежаний

    Про такий, що довгий час лежав, зберігався, набуваючи певних якостей (про продукти харчування, напої, тютюн тощо).

    Про такий, що довго залишався без використання, руху, змін; застійний (про воду, повітря тощо).

    Перен. Про такий, що довго виношувався, обдумувався, готувався (про думки, плани, твори).