1. Висловити лайку, образити когось грубими словами, облаяти.
2. Розм. Сильно сварити когось, дорікати, докоряти.
Словник Української
1. Висловити лайку, образити когось грубими словами, облаяти.
2. Розм. Сильно сварити когось, дорікати, докоряти.
1. Різко, грубо, з образами дорікнути когось, лайкою висловити несхвалення чи осуд.
2. (розм.) Сильно, дощенту зіпсувати, пошкодити щось; знищити.
1. Розташуватися, стати в лав, вишикуватися (про військо, підрозділ тощо).
2. Привести себе до належного стану, вигляду; причепуритися, виряджатися.
3. Розміститися, влаштуватися десь (для проживання, ночівлі).
4. Отримати якусь посаду, місце; влаштуватися на роботу.
1. (розм.) Стати латаним, пошматованим від постійного латання; вкритися латками.
2. (перен., розм.) Втомитися, знесилитися від тривалої, напруженої праці або переживань; вибитися з сил.
1. (розм.) Латаючи, покрити латами, металевими пластинами (обладунок, одяг).
2. (перен., розм.) Поставити багато латок, залатати (одяг, взуття тощо).
1. (Про одяг) Такий, що має латки, пошарпаний, зношений.
2. (Переносно, про людину) Збіднілий, знедолений, з обірваним, бідним виглядом.
1. (розм.) З великими труднощами, наполегливістю досягти чогось, домогтися чогось, вибороти собі якесь становище або матеріальні блага.
2. (розм.) З труднощами, ледь вибратися, вилізти звідкись.
1. Розмовитися, домовитися про щось, часто шляхом наполегливих зусиль або хитрістю.
2. Дістати, отримати щось (зазвичай важкодоступне) в результаті активних дій або випрошування.
1. Насильно, з прикладенням зусиль звільнитися з чогось, вирватися з обіймів, з чужого захоплення.
2. Розм. З великими труднощами, наполегливістю домогтися чогось, подолати перешкоди для досягнення мети.
3. Розм. Прориватися, з’являтися з силою (про почуття, риси характеру тощо).
1. Силою видалити, витягти щось із замку, паза або закріпленого положення, зламавши при цьому.
2. З великими зусиллями, натиском домогтися чогось, отримати інформацію.
3. Розірвати, припинити якісь стосунки, зв’язки, вийти зі стану.