вилазити

[ʋɪlɑzɪtɪ] Дієслово

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Рухатися назовні з якогось обмеженого простору, зазвичай з певними зусиллями або незручністю; вибиратися звідти, де був схований, замкнений або де перебував.

  2. (Лінгвістика) –

    Виступати, показуватися з-за чогось, виходити за межі чогось (про предмети, частини тіла тощо).

  3. (Лінгвістика) –

    Підніматися кудись із зусиллям, долаючи висоту або перешкоду; видиратися.

  4. (Лінгвістика) –

    Розмовне значення: з’являтися десь, приходити кудись (часто з відтінком небажання або несподіваності).

  5. (Лінгвістика) –

    Розмовне значення: говорити щось недоречне, необдумане; вибалкувати.

  6. (Лінгвістика) –

    Розмовне значення: опинятися в неприємній, складній ситуації внаслідок власних дій; потрапляти у халепу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я вилажу, ти вилазиш, він вилазить, ми вилазимо, ви вилазите, вони вилазять

Більше записів