вилазити

1. Рухатися назовні з якогось обмеженого простору, зазвичай з певними зусиллями або незручністю; вибиратися звідти, де був схований, замкнений або де перебував.

2. Виступати, показуватися з-за чогось, виходити за межі чогось (про предмети, частини тіла тощо).

3. Підніматися кудись із зусиллям, долаючи висоту або перешкоду; видиратися.

4. Розмовне значення: з’являтися десь, приходити кудись (часто з відтінком небажання або несподіваності).

5. Розмовне значення: говорити щось недоречне, необдумане; вибалкувати.

6. Розмовне значення: опинятися в неприємній, складній ситуації внаслідок власних дій; потрапляти у халепу.

Приклади:

Приклад 1:
Туди малось залазити зісподу і не вилазити аж до весни.. Микола аж сяяв, він вже встиг перекроїти ножицями усе, що було. Лише не встиг позшивати ті клапті докупи, бо несподівано повернувся господар.. І тоді ми вже цілий місяць ночували у парку Шевченка.. Але вечеряти їздили в ресторан.. Ти собі не уявляєш.. Кожен на окремій машині!
— Зеров Микола, “Камена”

Приклад 2:
Але Кажан i зараз боявся вилазити. Тодi Нечипiр сплюнув i полiз у кишеню по цигарку.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”

Приклад 3:
Довго не хотiв з льоху вилазити: ховався вiд куль. — Про мене що?
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”