drevosliv.com

Словник Української

Категорія: У

  • утопічно-фантастичний

    1. Створений на основі утопії та фантастики; такий, що поєднує риси утопії (ідеального, але зазвичай нездійсненного суспільства) та фантастичного жанру.

    2. Характерний для творів, де описується ідеальний, часто технологічно розвинений світ майбутнього, що є продуктом авторської фантазії.

  • утопія

    1. Вигадана ідеальна суспільна система, що відрізняється повною гармонією, справедливістю та щастям, але є практично недосяжною або нереалістичною.

    2. Назва філософського твору Томаса Мора (1516 рік), в якому описано ідеальну, але неіснуючу острівну державу з досконалим суспільним устроєм.

    3. (У переносному значенні) Недосяжна мрія, прекрасна, але нездійсненна ідея або план.

  • утоплений

    1. Який загинув від утоплення, тобто внаслідок потрапляння води в дихальні шляхи.

    2. Який був навмисно понурений у рідину для певної мети (наприклад, для приготування страви).

    3. Переносно: такий, що повністю занурений у щось, охоплений якимось станом або почуттям.

  • утопленик

    утопленик — чоловік, який загинув від утоплення; той, хто потонув.

    утопленик — у народних повір’ях: неспокійний дух, привид людини, що потонула; водяник, болотяник.

  • утоплениця

    1. Жінка або дівчина, яка загинула внаслідок утоплення; потоплениця.

    2. У народних віруваннях та фольклорі — неспокійна душа такої загиблої, що є небезпечною для живих, часто зображається як міфічна істота (напр., русалка, мавка).

  • утоплення

    1. Смерть від асфіксії (задухи) внаслідок потрапляння рідини, переважно води, в дихальні шляхи.

    2. Процес дії за значенням дієслова *утопити* (у значенні позбавити життя в рідині).

    3. Рідко вживане: стан зануреного у воду предмета або його частини.

  • утоплювати

    1. Приводити до занурення когось або чогось у рідину, змушувати тонути, особливо з наміром позбавити життя.

    2. Перен. Повністю поглинати, занурювати щось у щось інше (наприклад, утоплювати в квітах, утоплювати в обіймах).

    3. Розчинювати, розчиняти якусь речовину в рідині.

  • утоплюватися

    1. (про предмети) Повністю занурюватися в рідину, ставати покритим нею зверху.

    2. (перен., розм.) Заглиблюватися, повніструватися в щось (у думки, читання тощо).

    3. (заст.) Топитися, гинути від потоплення.

  • утоптаний

    1. Який щільно утрамбований, утолочений ходьбою або іншими діями (про ґрунт, сніг тощо).

    2. Який має зменшену, меншу висоту або об’єм внаслідок утрамбовування, утолочування.

  • утоптаність

    Утоптаність — стан поверхні, що виник внаслідок інтенсивного ходіння, їзди або інших механічних впливів, який характеризується втратою пухкості, здутістю, надмірним згущенням і зниженням родючості ґрунту.

    Утоптаність — ступінь щільності, твердості поверхні (часто ґрунту, доріжки, трави), досягнутий в результаті тривалого або інтенсивного утоптування.