drevosliv.com

Словник Української

Категорія: У

  • уторниця

    Уторниця — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Городенківському районі.

  • утопити

    1. Навмисно змусити зануритися у рідину (переважно воду) та загинути від неможливості дихати.

    2. Покласти у рідину з метою знищення або позбавлення чогось властивостей; знищити вогнем (розм.).

    3. Загнати, занурити щось у якусь рідину або сипку субстанцію.

    4. Засипати, залити водою або іншою рідиною, зробити непомітним, прихованим під нею.

    5. Перекрити, заглушити, зробити менш чутним (про звук).

    6. Розтопити, розплавити (жир, сало тощо).

  • утопитися

    1. Навмисно покінчити з життям, кинувшись у воду та загинувши від потоплення.

    2. Загинути внаслідок нещасного випадку, опинившись у воді та не вміючи плавати або втративши сили.

    3. Перен. повністю віддатися, заглибитися у щось (у думки, роздуми, читання тощо).

  • утопізм

    1. Філософсько-політичне вчення, що пропагує неможливі для реалізації, відірвані від життя ідеали суспільного устрою, засновані на уявленні про досконале суспільство.

    2. Схильність до утопічних, нереалістичних ідей, мрійливість, пов’язана з побудовою нездійсненних соціальних проектів або планів.

  • утопіст

    1. Послідовник утопізму; людина, яка схильна до утопічних ідей, мрійник, фантазер.

    2. Автор утопічних творів; письменник, що створює літературні твори в жанрі утопії.

  • утопістка

    Утопістка — жіночий відповідник до слова “утопіст”: жінка, яка схильна до утопічних ідей, мрійників або прихильниця утопічного вчення.

    Утопістка — персонаж твору, який втілює утопічні ідеали або діє в рамках утопічного суспільства.

  • утопічний

    1. Пов’язаний з утопією, властивий їй; такий, що існує лише в уяві, нездійсненний, мрійливий.

    2. Занадто ідеальний, відірваний від реальності, нездійсненний на практиці.

  • утопічність

    1. Абстрактний іменник, що означає властивість або якість бути утопічним; ідеалістичний, нездійсненний характер чогось, що існує лише в уяві, а не в реальності.

    2. Філософсько-літературна категорія, що характеризує сутність утопії як специфічного способу мислення або твору, який зображає ідеальне, але практично недосяжне суспільне устрої.

  • утопічно-ілюзорний

    1. Такий, що поєднує в собі ознаки утопії та ілюзорності; нереалістичний, відірваний від життя і заснований на оманливих, нездійсненних уявленнях.

    2. Характерний для утопії, що є ілюзорним; мрійливо-недосяжний, фантастичний і водночас обманливий.

  • утопічно-соціалістичний

    1. Пов’язаний з утопічним соціалізмом — ранніми вченнями та ідеалами про побудову ідеального суспільства на засадах соціальної справедливості, рівності та колективної власності, що передували науковому комунізму і ґрунтувалися переважно на моральних уявленнях, а не на аналізі реальних суспільних процесів.

    2. Характерний для утопічного соціалізму; такий, що описує або пропонує неможливі для практичного втілення соціалістичні ідеали.