Словник Української
Уторований (від дієслова “уторувати“) — такий, що має витоптану, протоптану дорогу або стежку; обладнаний тором (накатаною дорогою).
Уторований (переносно) — такий, що став звичним, звичайним, банальним; що не викликає новизни або інтересу через частоту вживання або повторення.
Уторованість — властивість за іменем власним Уторова, що стосується творчості, ідей або стилю української письменниці Оксани Уторової.
1. Дія за значенням дієслова “уторовувати” — створення тору (довгої борозни, рівчака) на поверхні чогось, або ж утворення поздовжнього виїмку, паза для з’єднання деталей.
2. Результат такої дії — сам виконаний тор, поздовжній паз або жолоб.
1. Робити тор (виступ, гребінь) на чомусь; утворювати виступ або гребінь.
2. Спец. У техніці — робити виріз, паз, шпунт у деталі для з’єднання з іншою деталю, що має відповідний виступ.
1. (у техніці) Утворювати торочку — кільцевий виступ або заглиблення на поверхні деталі, з’єднуючи її з іншою деталлю шляхом відповідного оброблення.
2. (перен., рідко) Щільно входити, вписуватися у щось, ставати невід’ємною частиною чогось.
1. Розм. Швидко, поспіхом зробити щось, зазвичай неякісно або непродумано; зробити на швидку руку.
2. Розм. Швидко кудись піти або поїхати; поквапитися, поспішити.
1. (розм.) Почати поспішати, заторопитися, набути поспішності в рухах або діях.
2. (перен., розм.) Захвилюватися, збентежитися, втратити спокій через раптову подію або несподівану звістку.
1. Прискорити, змусити рухатися швидше, поспішати.
2. (у розмовному вживанні) Поспішаючи, почати робити щось, кинутися виконувати.
1. Почати поспішати, заквапитися, набути поспіху в діях або рухах.
2. (розм.) Захвилюватися, збентежитися, втратити спокій через поспіх або несподівану ситуацію.
1. Розділити на три рівні частини, поділити натроє.
2. (переносно) Повторити щось тричі, зробити втретє.