Значення
-
Абстрактний іменник, що означає властивість або якість бути утопічним; ідеалістичний, нездійсненний характер чогось, що існує лише в уяві, а не в реальності.
-
Філософсько-літературна категорія, що характеризує сутність утопії як специфічного способу мислення або твору, який зображає ідеальне, але практично недосяжне суспільне устрої.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. утопічність, р. утопічності, д. утопічності, з. утопічність, о. утопічністю, м. утопічності, к. утопічносте