штукатурення

[ʃtukɑturɛnnjɑ] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Процес нанесення штукатурки на поверхні (стіни, стелі, перегородки) для їх вирівнювання, захисту або оздоблення.

  2. Результат цього процесу — шар штукатурки, що покриває поверхню.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. штукатурення, р. штукатурення, д. штукатуренню, з. штукатурення, о. штукатуренням, м. штукатуренні, к. штукатурення

Більше записів