Категорія: У

  • уторговуватися

    Дієслово “уторговуватися” має два основні значення:

    1. Домогтися зниження ціни на щось, що купується, шляхом торгу; зуміти купити дешевше, ніж спочатку просив продавець.

    2. Перен. Домогтися вигідних для себе умов, поступки в якій-небудь справі чи конфлікті в результаті переговорів.

  • уторгувати

    1. Домогтися зниження ціни на щось під час купівлі, торгуючись; купити за нижчою ціною, ніж спочатку просив продавець.

    2. Продати щось, знайшовши покупця та домовившись про ціну; реалізувати товар шляхом торгу.

    3. (переносне значення) Поступитися чимось, зробити поступку (часто з негативним відтінком — за власними принципами, переконаннями тощо) заради якоїсь вигоди або досягнення мети.

  • уторгуватися

    Дієслово “уторгуватися” має два основні значення:

    1. Домогтися зниження ціни, зменшення вимог або отримання іншої вигоди в результаті торгу, переговорів, умовлянь.

    2. Домовитися про щось (переважно про ціну) шляхом торгу, досягти згоди в умовах угоди.

  • уторення

    1. Дія за значенням дієслова «уторити» — прокладання, утворення тору, стежки або колії.

    2. (у техніці) Процес створення канавки, паза, жолобка або заглиблення на поверхні деталі.

  • утори

    1. (геол.) Пласти гірських порід, що утворилися в результаті заповнення тріщин у земній корі розплавами або розчинами мінеральних речовин; жили.

    2. (заст.) Сліди, відбитки, що залишилися від чогось; углиблення, виїмки.

  • уторити

    1. Пробити, протоптати дорогу, стежку, зробити її придатною для ходьби або їзди.

    2. (переносно) Домогтися чогось, досягти мети, прокласти собі шлях до чого-небудь.

    3. (діал.) Насипати, накласти щось сипке з верхом, з гіркою.

  • уторитися

    1. (про дорогу, стежку тощо) Стати торним, добре протоптаним, зручним для ходьби або їзди внаслідок частого використання.

    2. (переносно, розмовне) Отримати поширення, стати звичним, закріпитися (про звичку, спосіб дій, манеру поведінки тощо).

  • уторицею

    Уторицею — прислівник, що означає: вдруге, в другий раз; повторно, знову.

  • уторік

    Уторік — прислівник, що означає: позаминулого дня, дня, що передував учорашньому.

  • уторник

    1. (діал., заст.) Другий день тижня, що йде за понеділком; вівторок.

    2. (заст.) День тижня, присвячений певній діяльності або події (наприклад, базарний день).