Древослів

Словник Української Мови

уторення

[utorɛnnjɑ] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Дія за значенням дієслова «уторити» — прокладання, утворення тору, стежки або колії.

  2. (у техніці) Процес створення канавки, паза, жолобка або заглиблення на поверхні деталі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. уторення, р. уторення, д. уторенню, з. уторення, о. уторенням, м. уторенні, к. уторення

Більше записів