Словник Української Мови
Втрачати сили, ставати втомленим від тривалої або інтенсивної фізичної, розумової або психічної діяльності; відчувати фізичну чи нервову втому.
Втрачати працездатність, ефективність або інтенсивність дії внаслідок тривалого навантаження або використання (про механізми, матеріали тощо).
1. Викликати втому, позбавляти сил, робити втомленим; стомлювати.
2. Викликати відчуття нудьги, пригнічувати своєю одноманітністю або тривалістю; набридати.
Відчувати фізичну або психічну втому, втрачати сили, ставати змученим внаслідок тривалої або інтенсивної діяльності.
Втрачати інтерес, емоційну енергію, відчувати нудьгу або душевну виснаженість від чогось одноманітного, тривалого або набридливого.
1. Який викликає втому, стомлює; виснажливий, стомливий.
2. Який виражає втому або свідчить про неї; стомлений.
3. Який набрид своєю одноманітністю, довготривалістю; нудний, набридливий.
1. Властивість за значенням прикметника “утомний”; стан, коли щось викликає втому, зумовлює відчуття стомленості.
2. Відчуття втоми, стомленості; зниження працездатності внаслідок тривалої або інтенсивної роботи, фізичного чи психічного напруження.
1. Прислівник до слова “утомний”; так, що викликає втому, стомленість, знесилення; виснажливо, стомливо.
2. У значенні присудкового слова: про стан, коли відчувається втома, стомленість; важко, виснажливо.
1. (техн.) Процес зменшення товщини матеріалу (наприклад, металу, скла) шляхом механічної обробки, видалення шару або інших технологічних операцій.
2. (мед., біол.) Патологічне або природне зменшення товщини, щільності чи обсягу тканини, шару чи структури організму (наприклад, утонення сітківки ока, кісткової тканини).
3. (перен.) Поступове послаблення, зменшення інтенсивності, сили або якості чогось (наприклад, утонення зв’язків, утонення шару культурного ґрунту).
Загинути від потрапляння води в дихальні шляхи під час перебування у воді.
Повністю зануритися у рідину або в’язку субстанцію, опинитися на дні водойми.
Перен. Повністю зникнути, загубитися, потонути (у чомусь абстрактному: в думках, у темряві тощо).
1. (про предмети) Повністю зануритися у рідину, опинитися на дні водойми; потонути.
2. (перен., розм.) Загубитися, зникнути серед чогось у великій кількості; стати непомітним.
1. Загинути від потоплення у воді або іншій рідкій субстанції.
2. (переносно) Повністю зануритися, бути поглиненим чимось (наприклад, у думках, почуттях).
3. (розм.) Сильно промокнути, намокнути до нитки.