Словник Української
1. Загинути від потрапляння у воду або іншу рідку середу, в якій неможливо дихати, захлинувшись нею.
2. (переносне значення) Повністю зануритися, поринути у щось (у думки, почуття, атмосферу чогось).
3. (розмовне) Сильно промокнути, намокнути до нитки (про людину або одяг).
1. Той, хто тоне, перебуває в стані потопання у воді або іншій рідкій субстанції.
2. (переносне значення) Той, хто повністю занурений у якийсь стан, відчуття або діяльність (наприклад, у роздуми, у щасті, у розкоші).
1. Щільно утрамбувати, ущільнити ходінням, топтанням або іншим механічним впливом (про землю, сніг, траву тощо).
2. Перен., розм. Привести до стану втоми, знесилення тривалою ходьбою, роботою.
1. (про ґрунт, сніг тощо) Стати щільним, утрамбованим від ходіння, топтання або іншого механічного впливу.
2. (переносно, розмовне) Довго перебуваючи десь, освоїтися, призвичаїтися до певного місця або ситуації.
1. Дія за значенням дієслова “утоптувати” — набивання, ущільнення чогось ходінням, топтанням або спеціальними знаряддями.
2. Результат такої дії — ущільнена, натоптана ділянка поверхні (наприклад, ґрунту, снігу).
1. Щільно ущільнювати, придавлюючи ногами або спеціальними пристроями (про землю, сніг, тютюн тощо).
2. Перен. багаторазовим ходінням, їздою робити (дорогу, стежку) зручною для пересування.
3. Розм. Топчучи, заносити бруд у приміщення.
1. (про групу людей або тварин) Щільно зібратися, згуртуватися в одному місці, часто тісно притиснувшись один до одного.
2. (переносно, розмовне) Стати постійним, звичним відвідувачем, мешканцем або працівником де-небудь; закріпитися на якомусь місці.
1. Глибока колія, виїмка, рівчак, що утворюється на ґрунтовій дорозі від коліс воза або іншого транспорту.
2. (у техніці) Поздовжній паз, вибірка, канавка на поверхні деталі (наприклад, на валу), призначена для встановлення в ній іншої деталі (наприклад, шпонки).
3. (у сільському господарстві) Борозна, зроблена плугом або іншим знаряддям для посіву чи посадки рослин.
Уторгований (від дієслова “уторгувати“) — такий, що був предметом торгу, обговорення ціни або умов, і в результаті домовленості отримав певну вартість або характеристики.
Уторгований — отриманий, досягнутий шляхом торгу, успішних переговорів щодо зниження початкової ціни або поліпшення умов угоди.
1. Домогтися зниження ціни при купівлі чогось, торгуючись; виторгувати.
2. Отримати щось у результаті торгу, обміну або шляхом угоди.
3. (заст.) Продати, реалізувати товар; розторгувати.