утор

1. Глибока колія, виїмка, рівчак, що утворюється на ґрунтовій дорозі від коліс воза або іншого транспорту.

2. (у техніці) Поздовжній паз, вибірка, канавка на поверхні деталі (наприклад, на валу), призначена для встановлення в ній іншої деталі (наприклад, шпонки).

3. (у сільському господарстві) Борозна, зроблена плугом або іншим знаряддям для посіву чи посадки рослин.

Приклади:

Відсутні