Значення
-
Глибока колія, виїмка, рівчак, що утворюється на ґрунтовій дорозі від коліс воза або іншого транспорту.
-
(у техніці) Поздовжній паз, вибірка, канавка на поверхні деталі (наприклад, на валу), призначена для встановлення в ній іншої деталі (наприклад, шпонки).
-
(у сільському господарстві) Борозна, зроблена плугом або іншим знаряддям для посіву чи посадки рослин.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. утор, р. утора, д. уторові, з. утор, о. утором, м. уторі, к. уторе