Древослів

Словник Української Мови

Категорія: У

  • учуднений

    1. Який виражає здивування, подив; здивований, знічований.

    2. Який викликає подив своєю незвичністю, дивовижністю; дивний, чудний.

  • учудненість

    1. (у філософії, мистецтві) Естетична категорія, що позначає якість об’єкта, здатного викликати подив, захоплення або відчуття незвичайного, надзвичайного через свою унікальність, таємничість або велич; властивість бути учудним.

    2. (у літературознавстві) Художній прийом або стилістична риса, засновані на навмисному порушенні читацьких очікувань, використанні парадоксальних образів, несподіваних поворотів сюжету з метою викликати у аудиторії почуття подиву та загостреної уваги.

  • учуднення

    1. (у літературознавстві) художній прийом, що полягає в навмисному ускладненні форми твору, порушенні традиційних способів зображення дійсності для того, щоб змусити читача глибше сприйняти зміст; наближене до поняття “остранення”.

    2. (загальне) стан крайнього подиву, здивування; дія за значенням дієслова “учудитися”.

  • ушивати

    1. Зшивати окремі частини чогось, з’єднувати швами, створюючи цілісний виріб або деталь (про одяг, взуття тощо).

    2. Пришивати, вшивати щось у виріб як його частину або для потайного зберігання.

    3. Перен. Таємно, непомітно включати в текст документа, угоди тощо пункти або формулювання, що вигідні одній із сторін.

  • ушиватися

    1. (розм.) Пришивати собі щось, займатися шиттям для себе; також — пришивати щось до свого одягу.

    2. (перен., жарг.) Потрапляти у складну, неприємну ситуацію; опинятися у халепі, “вплутуватися”.

  • ушивач

    1. Той, хто професійно займається ушиванням одягу, переважно чоловічих костюмів; кравець, що спеціалізується на ушиванні (підгонці за фігурою) готового одягу.

    2. (заст.) Той, хто шиє, виготовляє одяг; кравець.

  • ушивка

    1. Дія за значенням дієслова “ушивати” — процес з’єднання, зшивання країв тканини, матеріалу або деталей одягу.

    2. Технічний термін у швейній справі: вузька смужка тканини, нашита з виворітного боку для обробки краю виробу або для його зміцнення.

    3. Розмовне позначення самого шва, місця, де було щось ушито або зшито.

  • ушивний

    1. (про тканину, матеріал) Такий, що має підвищену щільність і міцність завдяки спеціальному переплетенню ниток, яке створює ефект “ушивання” або “прошивання”; часто стійкий до механічних пошкоджень і розривів.

    2. (про виріб, одяг) Виготовлений з такої щільної, міцної тканини, призначений для експлуатації в умовах підвищеного навантаження (наприклад, робочий одяг, спорядження, сумки).

  • ушивок

    1. Діалектне позначення невеликого шматка тканини, який використовується для латання одягу; латка.

    2. У західних регіонах України — традиційна назва короткої, часто приталеної жіночої безрукавки або жилета, яка входить до складу народного строю.

  • ушийок

    1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.

    2. Рідкісне варіантне позначення (застосування не зафіксовано в авторитетних джерелах) для вузького проходу, перевалу або невеликої улоговини між горами, що нагадує форму вушка; аналогічне до значень слів “уши́йко”, “у́шко”.