Значення
-
Який виражає здивування, подив; здивований, знічований.
-
Який викликає подив своєю незвичністю, дивовижністю; дивний, чудний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. учуднений, р. учудненого, д. учудненому, з. учудненого, о. учудненим, м. учудненім, к. учуднений