Древослів

Словник Української Мови

учуднений

Буква

1. Який виражає здивування, подив; здивований, знічований.

2. Який викликає подив своєю незвичністю, дивовижністю; дивний, чудний.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |

Більше записів