Категорія: У

1. Убити, зарізати (про тварину, переважно свиню).

2. Перен. Жорстоко вбити людину, заколоти.

Уцюкатися — діалектне дієслово, що означає втомитися, знесилитися від тривалої ходи, праці або руху.

1. Різко, з силою вдарити когось або щось, зазвичай зі звуковим ефектом (від дзвінкого удару).

2. Перен. Різко, категорично відмовити, відрізати або припинити щось (наприклад, розмову, домагання).

3. У значенні “укусити” (про комаху, змію тощо).

1. (розм.) Різко, несподівано зупинитися, наштовхнувшись на щось або вткнувшись у щось; упертися.

2. (перен., розм.) Натрапити на перешкоду, опір або несподівану складність у якійсь справі; зайти в глухий кут.

1. Надавати чомусь вигляду цяцьки, прикрашати, оздоблювати, часто з відтінком зневажливого значення (надмірно, квітчасто або без смаку).

2. (переносно) Робити щось надто витонченим, вишуканим або манірним, втрачаючи при цьому природність та простоту.

1. Намагатися виглядати привабливо, елегантно, витончено; прикрашати себе, одягатися зі смаком, часто з відтінком легкого іронічного забарвлення.

2. Проводити час у турботі про свій зовнішній вигляд, дріб’язковому прикрашанні одягу або себе; копітко і з надмірною ретельністю приводити себе до ладу.

1. (розм.) Обережно, з ніжністю брати до рук, перебирати, торкатися чогось, часто з відтінком захоплення або захопленої уваги до деталей.

2. (перен., розм.) Ретельно, з любов’ю та надмірною пильністю прикрашати, оздоблювати щось, надавати вишуканого, часто дріб’язкового вигляду.

1. Старанно, ретельно прикрашати себе, одяг або щось інше, надаючи вишуканого, часто надмірно пишного вигляду; розкішно вбиратися.

2. (переносно) Надавати своїй мові чи поведінці вишуканості, манірності; витончено, а іноді й надто вишукано висловлюватися.