Древослів

Словник Української Мови

уцюкнути

[ut͡sjuknutɪ] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Різко, з силою вдарити когось або щось, зазвичай зі звуковим ефектом (від дзвінкого удару).

  2. Перен. Різко, категорично відмовити, відрізати або припинити щось (наприклад, розмову, домагання).

  3. У значенні “укусити” (про комаху, змію тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. уцюкнути, р. уцюкнутів, д. уцюкнутам, з. уцюкнути, о. уцюкнутами, м. уцюкнутах, к. уцюкнути

Більше записів