Категорія: У

1. Жінка, яка має вчене звання або науковий ступінь, професійно займається науковою діяльністю.

2. Жінка, яка володіє глибокими знаннями в певній галузі, ерудитка.

1. Особа, яка професійно займається наукою, має ґрунтовні знання в певній галузі та здійснює наукові дослідження; науковець.

2. Той, хто багато навчився, здобув великі знання; ерудит, освічена людина (зазвичай у поєднанні з означенням).

3. (у складних словах) Особа, яка має вчену ступінь (наприклад: доктор наук, кандидат наук).

Фахівець з гідрометеорології, який займається науковими дослідженнями в галузі процесів, що відбуваються в гідросфері та атмосфері Землі, їх взаємодії та впливу на господарську діяльність людини.

Учений, який володіє фундаментальними знаннями в різних галузях науки, здатний до комплексного, системного аналізу явищ і часто є автором енциклопедичних праць або універсальних теорій.

Історично — представник епохи Просвітництва, який прагнув до всебічного охоплення та систематизації всіх накопичених знань, втілюючи ідеал універсальної освіченості (наприклад, Дідро, Вольтер, Ломоносов).

Фахівець у галузі нейрохімії — науки, що вивчає молекулярні та біохімічні механізми роботи нервової системи, зокрема обмін речовин у нервових клітинах, властивості нейромедіаторів та нейромодуляторів.

Фахівець з вищою освітою, який займається науковими дослідженнями в галузі радіології — науки про іонізуючі випромінювання та їх застосування в медицині, промисловості та інших сферах.

Медичний науковець, спеціалізація якого охоплює вивчення діагностичних та лікувальних методів, що використовують рентгенівське, гамма- та інші види випромінювань (наприклад, у рентгенології, радіонуклідній діагностиці, променевій терапії).

Фахівець з сейсмології, науковець, який вивчає природу, причини та наслідки землетрусів, а також поширення сейсмічних хвиль у надрах Землі.

1. Період навчання ремеслу, професії або мистецтва під керівництвом майстра, а також перебування в статусі учня; учнівство.

2. Сукупність учнів, послідовників певного вчення, школи, напряму в науці, мистецтві тощо; також їхня діяльність.

3. Застаріле: набуття знань, навчання; освіта.