1. Стати чорним або набути темного, майже чорного кольору.
2. Переносно: стати похмурим, сумним, набути ознак горя або безнадії (про вираз обличчя, настрій тощо).
3. Переносно: стати грізним, загрозливим (про небо, хмари).
Категорія: У
-
учорнітися
1. Стати чорним, потемніти, набути чорного кольору (про поверхню, предмет або колір чогось).
2. Перен. Похмуріти, насупитися (про вираз обличчя, настрій).
-
учотирьох
Учотирьох — прислівник, що означає: у складі чотирьох осіб, разом із трьома іншими; у кількості чотирьох (про спільну дію або перебування).
-
учта
1. (в індійській філософії та релігії) термін, що позначає глибоке, інтуїтивне пізнання або усвідомлення істини, внутрішнє прозріння, духовне осягнення.
2. (в індуїзмі) одна з назв священного знання, відкриття, що приходить у стані медитації або як благодать від божества.
-
учтивий
1. Який виявляє повагу до інших, дотримується правил доброго тону; чемний, ввічливий.
2. Який виражає повагу, чемність; ввічливий (про манеру поведінки, слова тощо).
-
учтивість
Властивість людини, що проявляється у ввічливій, чемній, повній поваги поведінці та ставленні до оточуючих; ввічливість, чемність.
-
учтиво
1. Учтиво — прислівник, що означає: з почуттям поваги, з особливою ввічливістю, обережністю та уважністю у ставленні до когось або чогось; ввічливо, чемно, шанобливо.
2. Учтиво — прислівник, що означає: з належною обережністю, старанністю та акуратністю; обережно, старанно, ретельно.
-
учувати
1. (діал.) Уважно спостерігати, придивлятися, помічати щось; примічати.
2. (діал.) Розуміти, усвідомлювати, тямити.
3. (діал.) Відчувати, помічати за допомогою нюху; чути запах.
-
учуватися
1. (діал.) Привчатися, звикати до чогось; адаптуватися до нових умов або обставин.
2. (діал.) Навчатися, здобувати знання або навички; вчитися.