Значення
-
(в індійській філософії та релігії) термін, що позначає глибоке, інтуїтивне пізнання або усвідомлення істини, внутрішнє прозріння, духовне осягнення.
-
(в індуїзмі) одна з назв священного знання, відкриття, що приходить у стані медитації або як благодать від божества.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. учта, р. учти, д. учті, з. учту, о. учтою, м. учті, к. учто
Походження слова (Етимологія)
Слово «учта» в українській мові означає «пригощення, банкет, пошана». Воно походить з польської мови, де «uczta» утворене від дієслова «czcić» (шанувати), що пов’язане зі словом «cześć» (честь). У праслов’янській мові це відповідає основі *čьstь. Таким чином, «учта» буквально означає «дія, що виражає шану», тобто урочисте частування на честь когось.