1. (в індійській філософії та релігії) термін, що позначає глибоке, інтуїтивне пізнання або усвідомлення істини, внутрішнє прозріння, духовне осягнення.
2. (в індуїзмі) одна з назв священного знання, відкриття, що приходить у стані медитації або як благодать від божества.