Значення
-
(у літературознавстві) художній прийом, що полягає в навмисному ускладненні форми твору, порушенні традиційних способів зображення дійсності для того, щоб змусити читача глибше сприйняти зміст; наближене до поняття “остранення”.
-
(загальне) стан крайнього подиву, здивування; дія за значенням дієслова “учудитися”.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. учуднення, р. учуднення, д. учудненню, з. учуднення, о. учудненням, м. учудненні, к. учуднення