1. (у філософії, мистецтві) Естетична категорія, що позначає якість об’єкта, здатного викликати подив, захоплення або відчуття незвичайного, надзвичайного через свою унікальність, таємничість або велич; властивість бути учудним.
2. (у літературознавстві) Художній прийом або стилістична риса, засновані на навмисному порушенні читацьких очікувань, використанні парадоксальних образів, несподіваних поворотів сюжету з метою викликати у аудиторії почуття подиву та загостреної уваги.