Словник Української
1. (про зерно, крупи тощо) Перетворюватися на товчений продукт внаслідок механічного оброблення (толочіння) у ступі.
2. (розм.) Ставати утолоченим, розбитим, роздавленим від удару або тиску.
3. (перен., розм.) Сильно втомлюватися, знесилюватися від важкої праці, тривалого руху.
1. Фізіологічний стан організму, що виникає внаслідок тривалої або інтенсивної діяльності та характеризується відчуттям виснаження, зниженням працездатності та функціональних можливостей.
2. Почуття втомленості, виснаження, що охоплює людину після фізичної, розумової або емоційної напруги.
3. (переносне) Стан байдужості, апатії, втрати інтересу до чогось через надмірність або одноманітність вражень.
1. Втратити сили, відчути фізичну втому внаслідок тривалої або інтенсивної діяльності; стомитися.
2. Втратити енергію, інтерес або бажання щось робити через монотонність, тривалість або психологічне навантаження; зневіритися, знемагати.
1. Який відчуває фізичну або психічну втому, виснаження; стомлений, зморений.
2. Який виражає втому, свідчить про неї (про вигляд, голос, жест тощо).
3. Який настає внаслідок тривалої, інтенсивної діяльності або впливу; викликаний втомою.
Утильсировина — відходи виробництва або споживання, які можна використати повторно як сировину для виготовлення нової продукції.
Утильсировина — матеріал, що втратив споживчі властивості виробу, але придатний для переробки з метою одержання корисних компонентів або енергії.
Який стосується утильсировини — вторинної сировини, що утворюється з відходів виробництва або споживання та придатна для повторного використання у виробничому циклі.
Утильцех — це спеціалізований цех на промисловому підприємстві, що займається збором, сортуванням, переробкою або утилізацією промислових відходів (утилю) для їх повторного використання або безпечного знищення.
Утильцех — це структурний підрозділ (цех) підприємства, основним завданням якого є заготівля та первинна обробка вторинної сировини (металевого брухту, макулатури, текстильних відходів тощо) для подальшої переробки.
1. Дія за значенням дієслова “утинати” — різке, швидке відрізання, відсікання або відрубування частини чогось (наприклад, кінця нитки, гілки, шматка м’яса).
2. Різке, уривчасте припинення, переривання чогось (розмови, процесу, дії).
3. У техніці — процес механічної обробки металу різанням, при якому інструмент (утічник, різець) рухається перпендикулярно до осі обертання заготовки, зрізаючи шар матеріалу з її торця.