Значення
-
Фізіологічний стан організму, що виникає внаслідок тривалої або інтенсивної діяльності та характеризується відчуттям виснаження, зниженням працездатності та функціональних можливостей.
-
Почуття втомленості, виснаження, що охоплює людину після фізичної, розумової або емоційної напруги.
-
(переносне) Стан байдужості, апатії, втрати інтересу до чогось через надмірність або одноманітність вражень.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. утома, р. утоми, д. утомі, з. утому, о. утомою, м. утомі, к. утомо