Усміхненоокість — властивість за змістом іменника “усміхненоокі“, що означає: стан, коли очі посміхаються, виражають радість, доброту, приязнь або легку іронію; виразність погляду, що супроводжується усмішкою.
Категорія: У
-
усміхнутий
Який має усмішку на обличчі, з легким, спокійним виразом посмішки.
-
усміхнутися
Легко, злегка посміхнутися, зробити невелику, часто мимовільну посмішку.
-
усміхнутість
Властивість або стан того, що є усміхненим; наявність усмішки, легкого, спокійного усміхненого виразу обличчя.
-
усмішечка
Усмішечка — зменшувально-пестлива форма від слова “усмішка”, що означає легку, ледве помітну усмішку, зазвичай виражену лише в куточках губ або очей.
-
усмішка
Легка, ледве помітна посмішка, що виражає задоволення, лагідність або іронію.
Мимовільний рух губ, що нагадує посмішку, але без явного прояву веселості або радості.
Вираз обличчя, кутки губ якого злегка підняті вгору, що свідчить про приховані почуття, задуму або злегка зніжливе ставлення.
-
усмішкуватий
Який часто усміхається, схильний до усмішки; з усмішкою на обличчі.
-
усмішкуватість
Властивість або стан, що характеризується наявністю легкої, ледве помітної усмішки; тенденція до частої, але негучної усмішки.
-
усмішливий
Який усміхається, схильний до усмішки; що виражає усмішку.
-
усмішливість
Властивість або якість людини, що полягає в схильності часто усміхатися, бути привітним, доброзичливим; принадність, що полягає в усмішці.