1. (застаріле) Відхилити, відвести вбік, нахилити.
2. (переносне значення, застаріле) Відвести, відвернути (небезпеку, лихо тощо).
Категорія: У
-
уклонитися
1. (застаріле) Ввічливо, шанобливо привітати когось, зробивши поклін, нахиливши голову або тулуб; віддати комусь уклін.
2. (переносне значення, застаріле) Відступити від чогось, відмовитися від чогось, ухилитися від чогось (наприклад, від обов’язку, справи).
3. (переносне значення, застаріле) Похилитися, нахилитися (про предмети).
-
уклонний
1. Який має нахил, похилий, схильний.
2. Який виражає повагу, шану, покірність або підлеглість (зазвичай про жест, вигляд, тон).
-
уклонність
1. Властивість за значенням прикметника “уклонний“; схильність, нахил до чого-небудь, прагнення до чогось певного.
2. Застаріле та діалектне: покірність, слухняність, пошана.
-
уклонно
1. (заст.) Ухильно, з нахилом, похило.
2. (перен., заст.) Покірно, слухняно, з пошаною.
-
уклономір
1. Прилад для вимірювання кутів нахилу поверхонь або відхилення від горизонтального чи вертикального положення.
2. Геодезичний та будівельний інструмент (клінометр), що використовується для визначення крутості схилів, укладки труб, монтажу конструкцій тощо.
-
уклономірний
1. Призначений для вимірювання кута нахилу або відхилення від вертикалі чи горизонталі.
2. Такий, що має властивість вимірювати кут нахилу (про прилад).
-
уклонопокажчик
1. Пристрій у транспортних засобах (переважно залізничних), що фіксує та показує величину поперечного нахилу (уклону) рейкового шляху або дороги під час руху.
2. Геодезичний або будівельний інструмент для вимірювання та контролю кутів нахилу поверхонь або конструкцій відносно горизонталі або вертикалі.
-
уклюнутися
1. (уклюнутися у щось) Розм. Почати інтенсивно, захоплено займатися чимось, заглибитися в щось.
2. (уклюнутися в когось) Розм. Почати активно, настирливо чіплятися до когось, приставати з доріканнями або вимогами.