Значення
-
Навмисно віддалятися від когось або чогось, не зустрічатися, не стикатися з кимось або чимось небажаним.
-
Намагатися не робити чогось, утримуватися від якихось дій, вчинків або ситуацій.
-
Обходити щось, уникаючи зіткнення або контакту; оминати.
-
Розм. Ухилятися від чогось, не виконувати обов’язків, обіцянок тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я уникаю, ти уникаєш, він уникає, ми уникаємо, ви уникаєте, вони уникають
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘уникати’ походить від давнього праслов’янського кореня, пов’язаного з дієсловом ‘никнути’, що означало ‘нахилятися, нагинатися’. Спочатку це дієслово описувало фізичну дію — нахил або відхилення, а згодом набуло переносного значення: ‘ухилятися від чогось’, ‘не бажати спілкуватися’. Таким чином, ‘уникати’ буквально означає ‘відхилятися’ від когось або чогось, що з часом перетворилося на сучасне значення ‘намагатися не зустрічатися, не стикатися з кимось або чимось’. Це слово має спільне походження з такими українськими словами, як ‘никнути’ (сумувати, занепадати духом) та ‘поникнути’ (схилити голову).