Властивість або стан, що характеризується наявністю легкої, ледве помітної усмішки; тенденція до частої, але негучної усмішки.
усмішкуватість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан, що характеризується наявністю легкої, ледве помітної усмішки; тенденція до частої, але негучної усмішки.
Відсутні