Значення
-
Властивість або стан, що характеризується наявністю легкої, ледве помітної усмішки; тенденція до частої, але негучної усмішки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. усмішкуватість, р. усмішкуватості, д. усмішкуватості, з. усмішкуватість, о. усмішкуватістю, м. усмішкуватості, к. усмішкуватосте