Категорія: У

  • ундециленоат

    ундециленоат — хімічна сполука, сіль або естер ундециленоївої кислоти (CH₂=CH(CH₂)₈COOH), що застосовується переважно в медицині та косметиці як протигрибковий засіб.

  • ундециленовий

    Який стосується ундециленової кислоти, її похідних або містить її.

  • ундециловий

    Який стосується ундецилу — гіпотетичного одновалентного радикалу з хімічною формулою C₁₁H₂₃, що є частиною молекули деяких органічних сполук.

  • ундецилхлорид

    ундецилхлорид — органічна сполука, хлорпохідне ундецилу (радикалу C₁₁H₂₃⁻), що використовується в органічному синтезі як проміжна речовина.

  • ундецима

    1. Музичний інтервал шириною в одинадцять ступенів діатонічної гами, що становить октаву плюс кварта.

    2. Одинадцятий тон від будь-якого основного тону в діатонічному звукоряді.

    3. У музичній практиці — ладова функція або акорд, що включає цей інтервал (наприклад, акорд з ундецимою).

  • ундецимакорд

    ундецимакорд — музичний акорд, що складається з чотирьох або більше звуків, розташованих за терціями та містить у собі інтервал ундецими (одинадцятої) між основним тоном і найвищим звуком.

    ундецимакорд — власна назва конкретного акорду, побудованого на певному ступені ладу, наприклад, ундецимакорд на п’ятому ступені (домінантундецимакорд).

  • ундецин

    ундецин — хімічна сполука, алкалоїд, який міститься в рослинах роду аконіт (борець), отруйна речовина з високою біологічною активністю.

  • ундина

    1. У міфології європейських народів — дух води, фантастична істота у вигляді красивої діви, що мешкає в річках, озерах або морях; русалка, водяниця.

    2. У поетичній мові — жінка або дівчина надзвичайної, містичної краси, часто з холодним, байдужим характером.

    3. В астрономії — мала планета (астероїд) під номером 92 у Сонячній системі, відкрита 1867 року.

  • ундинізм

    1. Медичний термін для позначення рідкісного стану, коли людина мимоволі виділяє сечу під час статевого збудження або оргазму, що нагадує виверження води в міфологічних ундін.

    2. У психіатрії та сексології — парафілія, форма сексуального фетишизму, при якій статеве збудження або задоволення досягається через зв’язок з водою, вологою або актом сечовипускання (урофілія).

  • ундуліподія

    1. (геологія) Хвиляста поверхня, що утворюється на дні водойм під впливом течій або хвилювання; форма рельєфу, характерна для морського дна.

    2. (геоморфологія) Система дрібних хвилеподібних форм рельєфу на поверхні ґрунту, піску або снігу, створених вітром.