1. (про рибу) Підстрибувати над водою, вистрибувати з води.
2. (переносно, розмовне) Швидко та спритно пересуватися, перестрибувати через перешкоди, уникаючи небезпеки або незручностей.
Словник Української
1. (про рибу) Підстрибувати над водою, вистрибувати з води.
2. (переносно, розмовне) Швидко та спритно пересуватися, перестрибувати через перешкоди, уникаючи небезпеки або незручностей.
1. Різко підстрибнути вгору, зірватися з місця стрибком.
2. Перен., розм. Несподівано, швидко з’явитися або виникнути.
Різко підстрибнути, зробити стрибок угору або вгору від чогось.
Раптово змінити своє положення, місце перебування або стан, швидко і різко переміститися (часто з відтінком несподіваності).
Розмовне: швидко, миттєво зреагувати на щось, відгукнутися (про думки, почуття тощо).
Устрибування — дія за значенням дієслова “устрибувати“; швидке, різке вистрибування, вискакування звідкись або кудись.
Стрибати, підстрибувати вгору, відриваючись від землі або іншої поверхни.
Різко рухатися, відскакувати вбік, уникаючи зіткнення або небезпеки.
Переніснo: швидко та різко реагувати, збуджено відгукуватися на подразник або зовнішній вплив.
устрибуватися — діал. те саме, що встрибуватися: різким рухом опинитися всередині чогось, стрибком увійти кудись.
Устрим — власна назва села в Україні, розташованого в Ужгородському районі Закарпатської області, на лівому березі річки Уж.
1. Двостулковий морський молюск родини устрицевих (Ostreidae), що мешкає переважно у теплих морях, має неправильно-овальну черепашку з хвилястими краями та високо цінується як делікатес.
2. М’ясо такого молюска, що вживається у їжу у сирому або приготованому вигляді.
3. Переносно: про закриту, неспілкувальну, замкнуту в собі людину.