Категорія: У

1. Щільно загортатися, закутуватися в одяг, ковдру тощо, щоб зігрітися або сховатися.

2. Перен. Ховатися, закриватися від когось або чогось, уникаючи зовнішніх контактів.

1. Щільно закривати, загортати, закутувати когось або щось, захищаючи від холоду, вітру, дощу тощо.

2. Перен. Охоплювати, обіймати когось, щось, повністю закриваючи собою; обволікати.

1. Щільно загортатися, закутуватися в одяг, ковдру тощо, щоб зігрітися або сховатися від очей.

2. Ховатися, приховуватися від когось або чогось, закриваючи себе чимось.

3. Перен. Замикатися в собі, уникати спілкування, ізолюватися від оточення.

1. (розм.) Зробити тупим, затупити, притупити (ріжучий предмет або інструмент).

2. (перен., розм.) Позбавити гостроти, виразності, сили (про почуття, розум тощо); притупити.

1. Уп’ястися, вп’ястися в когось, вщент, настійливо дивитися на когось або щось, не відводячи погляду.

2. Завзято, наполегливо зайнятися чимсь, заглибитися в щось.

1. Робити тупим, затуплювати, позбавляти гостроти (про ріжучі або колючі предмети).

2. Переносно: робити менш виразним, інтенсивним або чутливим; притупляти (про почуття, розум тощо).

1. Ставати тупим, втрачати гостроту (про ріжучі предмети або інструменти).

2. Перен. Втрачати колишню гостроту, інтенсивність, виразність (про відчуття, розумові здібності тощо).

3. Розм. Тупіти, ставати менш кмітливим, тямущим; притуплюватися.

1. Втрачати силу, інтенсивність, поступово припинятися (про явище, процес, стан); стихати, затихати.

2. Ставати менш сильним, гострим, болючим (про фізичний біль або почуття).

3. Розм. Заспокоюватися, переставати хвилюватися, тривожитися.