drevosliv.com

Словник Української

Категорія: У

  • умерлини

    1. (геол.) Пласти гірських порід, що утворилися в результаті вивітрювання та руйнування скельних масивів і займають проміжне положення між корінною породою та ґрунтом; елювій.

    2. (перен., заст.) Те, що залишилося від чогось зниклого, відмерлого; пережиток, релікт.

  • умертвити

    Позбавити життя, навмисно або внаслідок певних дій призвести до смерті когось, чогось; убити.

    У хімії, техніці: нейтралізувати, зробити бездіяльним, нешкідливим (наприклад, умертвити мікроби, отруту).

    Переносно: повністю придушити, знищити якесь почуття, прагнення, ідею тощо.

  • умертвитися

    1. Позбавити себе життя, навмисно покінчити з собою; вчинити самогубство.

    2. (переносно) Довести себе до стану повного виснаження, виснажити сили надмірною працею, стражданнями тощо.

  • умертвіння

    1. Процес або дія за значенням дієслова «умертвіти»; позбавлення життя, убивство.

    2. Стан за значенням дієслова «умертвіти»; втрата життя, смерть.

    3. Медичний або біологічний термін для позначення припинення життєвих функцій органу, тканини чи клітин.

    4. Переносно: втрата живості, енергії, інтересу; стан повної байдужості, апатії або духовного заціпеніння.

  • умикати

    1. Швидко йти, тікати, утікати; також переносно: швидко рухатися, мчати (про транспорт).

    2. Різко повертати, закручувати (наприклад, кермо).

    3. Увімкнути, привести в дію (механізм, пристрій, електричний прилад); активувати.

  • умикатися

    1. Швидко тікати, ховатися від когось або чогось; утікати непомітно.

    2. Розм. Починати працювати (про механізми, пристрої); вмикатися.

  • умикач

    1. Те саме, що вимикач — пристрій для замикання та розмикання електричного кола, керування роботою електроприладів.

    2. Рідкісне позначення людини, яка щось умикає (вмикає) або вимикає.

  • умикаючий

    Умикаючий (від дієслова “умикати“) — такий, що вмикається, приводиться в дію за допомогою перемикача або подібного механізму; призначений для вмикання.

  • умикний

    Умикний — власна назва, що походить від українського діалектного слова «умикати» (тобто тікати, утікати) та використовується як прізвисько або прізвище, імовірно, для позначення людини, яка колись утекла з певного місця або має хист до швидкого пересування.

  • умикнути

    1. Швидко, раптово схопити когось або щось, вхопити, ухопити.

    2. Розм. Непомітно взяти, привласнити чужу річ; вкрасти.

    3. Заст. Швидко піти або поїхати, втекти, утекти.