Категорія: У

  • устрибування

    Устрибування — дія за значенням дієслова “устрибувати“; швидке, різке вистрибування, вискакування звідкись або кудись.

  • устрибувати

    Стрибати, підстрибувати вгору, відриваючись від землі або іншої поверхни.

    Різко рухатися, відскакувати вбік, уникаючи зіткнення або небезпеки.

    Переніснo: швидко та різко реагувати, збуджено відгукуватися на подразник або зовнішній вплив.

  • устрибуватися

    устрибуватися — діал. те саме, що встрибуватися: різким рухом опинитися всередині чогось, стрибком увійти кудись.

  • устрим

    Устрим — власна назва села в Україні, розташованого в Ужгородському районі Закарпатської області, на лівому березі річки Уж.

  • устриця

    1. Двостулковий морський молюск родини устрицевих (Ostreidae), що мешкає переважно у теплих морях, має неправильно-овальну черепашку з хвилястими краями та високо цінується як делікатес.

    2. М’ясо такого молюска, що вживається у їжу у сирому або приготованому вигляді.

    3. Переносно: про закриту, неспілкувальну, замкнуту в собі людину.

  • устричний

    1. Стосовний до устриць, властивий їм; призначений для устриць.

    2. Приготований з устриць або з використанням устриць; що містить у собі устриці.

  • устрій

    1. Влаштованість, організація, система, що визначає внутрішню побудову, структуру чогось (суспільства, держави, організації тощо).

    2. Сукупність пристроїв, механізмів або їх частин, які становлять технічну систему, апарат.

    3. Рідко вживана форма слова «встрій» — дія за значенням «устріти» (зустріти).

  • устрінути

    1. Зустріти когось, випадково побачити або натрапити на когось.

    2. (переносно) Натрапити на щось, зіткнутися з чимось (наприклад, з труднощами, перешкодою).

  • успособлення

    1. Власна назва села в Україні, що входить до складу Білоцерківського району Київської області.

    2. (рідко, як термін) Дія за значенням дієслова «успособити»; пристосування, адаптація чогось для певної мети або потреби.

  • усправедливити

    1. Надати чомусь характеру справедливості, зробити справедливим, обґрунтованим; виправдати з точки зору моралі, закону або здорового глузду.

    2. (У філософському та соціальному контексті) Реалізувати принципи справедливості в певній сфері, усунути несправедливість; запровадити справедливі порядки, норми.