1. Стосовний до утилізації, призначений для неї або пов’язаний з процесом переробки відходів для подальшого використання.
2. (У спеціальному контексті) Стосовний до утилізаторів — організацій, підприємств або пристроїв, що займаються утилізацією.
Категорія: У
-
утилізаційний
1. Прикметник до слова “утилізація“; такий, що стосується утилізації (переробки, використання відходів або непотрібних речей для отримання корисної продукції чи енергії).
2. Призначений для утилізації, що використовується в процесі утилізації.
-
утилізація
1. Використання відходів виробництва або побутових відходів для одержання нової продукції або енергії; переробка з метою подальшого застосування.
2. (у техніці) Розбірка, демонтаж зношеної або застарілої техніки, споруд тощо з використанням їхніх окремих частин, матеріалів або сировини.
3. (переносно, заст.) Використання когось або чогось з суто практичною, часто корисливою метою.
-
утемніти
1. Стати темним, потемніти; втратити яскравість, свіжість кольору.
2. Захмаритися, втратити прозорість (про повітря, небо тощо).
3. Перен. стати похмурим, сумним, засмученим (про вираз обличчя, настрій).
-
утемнітися
1. Стати темним, втратити світлість або ясність; потемнішати (про предмети, простір, колір тощо).
2. Перен. Втратити душевну ясність, радість; засмутитися, зажуритися (про людину, її настрій).
3. Рідк. Захмаритися, покритися хмарами (про небо, погоду).
-
утемну
1. У темний час доби, коли немає світла; уночі, у темряві.
2. У стані необізнаності, незнання; не усвідомлюючи чогось, не розуміючи справжнього стану речей.
-
утеплений
1. Такий, що має додатковий шар матеріалу для збереження тепла, захисту від холоду або підвищення теплоізоляційних властивостей.
2. (перен.) Забезпечений, обладнаний усім необхідним для комфортного проживання, особливо в холодну пору року.
-
утепленість
Утепленість — властивість матеріалу, конструкції або будівлі, що характеризує їх здатність зберігати тепло, протистояти його втратам; теплоізоляційна якість.
Утепленість — стан, коли щось (приміщення, будівля) є утепленим, обладнаним теплоізоляцією.
-
утеплення
1. Дія за значенням дієслова уте́плювати(ся) — надання чому-небудь властивості краще зберігати тепло, зменшення тепловтрат шляхом додавання ізолюючих матеріалів або конструкцій.
2. Результат такої дії — теплоізоляційний шар, конструкція або пристрій, що служить для зменшення тепловтрат (наприклад, утеплення фасаду, утеплення горища).
3. (у переносному значенні) Надання комфорту, затишку, тепла (часто емоційного).
-
утеплити
1. Надати чому-небудь властивості краще зберігати тепло, зробити теплішим, менш проникним для холоду (про одяг, будівлі, приміщення тощо).
2. Покрити, обкласти, обгорнути щось теплим матеріалом або речовиною для захисту від холоду.
3. (переносно) Зробити затишнішим, комфортнішим для перебування; створити теплу, затишну атмосферу.