drevosliv.com

Словник Української

Категорія: У

  • утягтися

    1. Потрапити кудись, опинитися десь випадково або мимоволі, часто з негативним відтінком.

    2. Заглибитися в щось, поринути в якусь справу, стан чи атмосферу.

    3. Розм. Довго та старанно одягатися, прикрашати себе.

  • утягувальний

    1. Який має властивість утягувати, всмоктувати, притягувати до себе (переважно про рідини, гази тощо).

    2. Техн. Призначений для всмоктування, відкачування рідин або газів (про пристрій, механізм).

  • утягування

    1. Дія за значенням дієслова «утягувати» — процес натягування, затягування чогось, зменшення об’єму або розміру шляхом стягування.

    2. (у техніці, виробництві) Процес обробки металевих заготовок тиском, при якому заготовка, проштовхувана крізь отвір матриці, зменшується в поперечному перерізі та збільшується в довжину.

    3. (переносно) Процес повільного, нудного або примусового залучення когось до чогось, втягування в якусь справу, ситуацію.

  • утягувати

    1. Тягнучи, втягувати когось або щось усередину чогось, затягувати в глибину.

    2. Перен. Вовлекати, залучати когось у якусь справу, ситуацію, часто негативного характеру.

    3. Розм. Носили, вбирати в себе (про одяг, взуття).

    4. Розм. Поглинати, витрачати великі суми грошей, ресурсів.

  • утягуватися

    1. Втягуватися, затягуватися, проникати всередину чогось (про рідину, газ, пил тощо).

    2. Потрапляти в якусь небажану ситуацію, ставати учасником чогось (зазвичай неприємного, ризикованого).

    3. Розм. Ставати об’єктом затяжного судового процесу, скандалу, бюрократичної процедури.

    4. Розм. Включатися в якусь активність, захоплюватися чимось, починати щось робити з азартом.

  • утяжка

    1. Технічний термін у швейній справі: вузька смужка тканини, шкіри або іншого матеріалу, вшита в виріб для його стягування та формування об’єму, наприклад, у рукаві біля ліктя або на талії.

    2. Технічний термін у будівництві та виробництві: процес або результат зменшення розмірів, об’єму чи довжини матеріалу (металу, пластику) шляхом його механічного витягування, обтискання або обробки тиском.

    3. Розмовне, переносне значення: дія за значенням дієслова «утягувати»; стягування, обмеження чогось, часто фінансового або правового характеру (наприклад, утяжка податків, утяжка кредиту).

  • ух

    1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Десни, що протікає Чернігівською областю.

    2. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Південного Бугу, що протікає Вінницькою та Хмельницькою областями.

    3. (рідко) Власна назва невеликих річок або струмків в Україні, що часто походять від однойменного загального терміна “уха” (річище).

  • уха

    1. Страва, що готується з риби, риб’ячих голів, плавців, хвостів та спецій, переважно у вигляді прозорого наваристого супу.

    2. (у діалектах) Вухо, орган слуху та рівноваги у людини або тварини.

  • ухання

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Бориспільському районі Київської області.

    2. (рідко) Дія за значенням дієслова «ухати»; вигук «ух» або подібний до нього, що виражає здивування, захоплення, зусилля тощо.

  • ухати

    1. Видавати низькі, гучні звуки, схожі на «ух-ух» (про сову та деяких інших птахів).

    2. Перен. Говорити глухо, невиразно або недоладно; бурмотіти.

    3. Розм. Сильно бити, вдаряти когось або щось.

    4. Розм. Швидко та рішуче їхати, рухатися (зазвичай про транспортний засіб).