Словник Української
1. Тонка підкладка, що вкладається всередину взуття на його дно для захисту ноги від тертя, поглинання вологи або для гігієнічних цілей; стелька.
2. (у техніці) Деталь у вигляді пластини, прокладки, що підкладається під щось для вирівнювання, регулювання зазору, зменшення зношування тощо.
Устілковий (від власної назви Устілки) — стосовний до села Устілки, пов’язаний із ним; такий, що походить із Устілок.
1. Викликати в комусь сильний страх, перелякати, злякати до такого ступеня, що людина втрачає сміливість або готовність щось робити.
2. (застаріле) Налякати, спричинити переляк, завдати страху.
1. Раптово відчути сильний страх, злякатися, налякатися чогось.
2. (переносне значення) Відчути сумнів, вагання, зневіритися перед труднощами або небезпекою; злякатися наслідків.
1. Рідк. Поранити або вбити стрілою, пострілом з лука.
2. Перен., заст. Різко кинути, спрямувати (погляд, думки тощо) на когось або щось.
1. (діал.) Потрапити кудись, опинитися в якомусь місці, часто несподівано або швидко.
2. (діал., рідк.) Встромитися, вп’ястися, встромлятися (про щось гостре або загострене).
1. (у філософії, особливо в екзистенціалізмі) фундаментальна онтологічна характеристика людського буття, що означає постійну спрямованість людини вперед, за межі наявного стану, прагнення до майбутнього, цілі або ідеалу; внутрішній порив, що визначає існування.
2. (у психології) активна, стійка спрямованість особистості на досягнення певної значущої мети або ідеалу; вища форма прагнення, що характеризується силою, наполегливістю та свідомістю.
3. (застаріле або поетичне) рішучий порив, прагнення до чого-небудь; сильне бажання, запал.
1. (про рибу) Підстрибувати над водою, вистрибувати з води.
2. (переносно, розмовне) Швидко та спритно пересуватися, перестрибувати через перешкоди, уникаючи небезпеки або незручностей.
1. Різко підстрибнути вгору, зірватися з місця стрибком.
2. Перен., розм. Несподівано, швидко з’явитися або виникнути.