1. Позбавити себе життя, навмисно покінчити з собою; вчинити самогубство.
2. (переносно) Довести себе до стану повного виснаження, виснажити сили надмірною працею, стражданнями тощо.
Словник Української Мови
Буква
1. Позбавити себе життя, навмисно покінчити з собою; вчинити самогубство.
2. (переносно) Довести себе до стану повного виснаження, виснажити сили надмірною працею, стражданнями тощо.
Відсутні