Властивість або стан того, що є усміхненим; наявність усмішки, легкого, спокійного усміхненого виразу обличчя.
усміхнутість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан того, що є усміхненим; наявність усмішки, легкого, спокійного усміхненого виразу обличчя.
Відсутні