Значення
-
Легко, спокійно посміхатися, злегка розтягуючи кутики губ, часто виражаючи лагідність, доброзичливість, задоволення або іронію.
-
Проявляти, виявляти якесь почуття, стан (радість, задоволення, іронію тощо) такою посмішкою.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я усміхаюся, ти усміхаєшся, він усміхається, ми усміхаємося, ви усміхаєтеся, вони усміхаються
Синоніми & Антоніми
Приклади з художньої літератури
-
Я теж обмацував їх і теж пробував усміхатися, та, мабуть, лише косоротився, і під оком сіпалося. Мені коли погано, то під оком сіпається.— Василь Симоненко
-
Гостю, очевидячки, нудно й ніколи, але він покірливо ступає поруч хазяїна, криво, невпопад усміхається й хитає головою, коли треба й не треба. На йому солом’яний сіренький капелюшок, штанці навипуск, ковнірчики й синенький коротенький піджачок. Кишені у цьому піджачку пошиті так високо, що панок як закладе туди руки, то так і нагадає зараз тих коників із піднятими ніжками, що стрекотять і стрибають по стерні.— Василь Симоненко
-
— Да-а! Погода ловка, їй-богу, ловка, молодой человєк! — раптом зупиняється Самоцвіт і, широко потягнувши в себе дух, мовчки усміхається до гостя.— Василь Симоненко
-
“Молодой человєк” також зупиняється, усміхається для чогось навкруги, мов провіряючи, чи справді “погода ловка”.— Василь Симоненко
-
— Ерунда! — усміхається він. — Ничего с того не будет…— Василь Симоненко
-
— Не будет! — нерішучеусміхається знов Дуринда.— Василь Симоненко
-
— Ага! — усміхається вже Самоцвіт. — Боїтесь… Нєт, голубе сивенький, що правда — то правда… Не треба мудрувать, от що! Не треба політикувать… “Роз’яснять, пояснять”… В морду! От і все роз’яснєніє. По-моєму. Нікакіх роз’ясненій! “Винуват?” — “Винуват, ваше благородіє!” Р-раз, два…— Василь Симоненко